У Москві нещодавно почали масово зносити будинки 60-тих - 70-тих років. А що якщо така доля чекає й українські “хрущовки”?
Київ уже давно марить ідеєю знищити у місті залишки радянського режиму, а саме, так звані “хрущовки”. Ще за часів Миколи Азарова була висунута ідея зносити старі будівлі, та замінювати їх новими багатоповерхівками. Тоді консервативні мешканці чітко визначили свою позицію - вони категорично проти, адже ніякої довіри до держави нема. Підселятись до родичів чи орендувати квартиру на час будівництва мало хто хоче, тим паче, що гарантій мати нове житло - зовсім ніяких. Міська влада також не дуже горіла бажанням щось змінювати - грошей, як завжди, немає, та й брати на себе таку відповідальність не дуже і хотілось. Тоді проект так і не був втілений у життя.
Проте, зараз про ідею зносу старого житла знову заговорили. План такий - знести “хрущовки”, що вже відслужили своє (лише у Києві їх більше 3000), а на їх місці побудувати нове житло. Схема реалізації проекту проста - влада міста пропонує забудовникам ділянку для зведення будинку, а замовник, в свою чергу, будує цей будинок. Очевидно, що нова висотка повинна стояти на місці старої “хрущовки”. По ідеї, забудовник має поселити у свій новозведений дім усіх мешканців старого, а квартири, що залишаться вільними, зможе продати. Логічно, що набагато вигідніше будувати високі багатоквартирні будинки. Це означає, що на одному невеликому клаптику землі поселиться більше 100 нових сімей. Кожній з цих родин потрібен буде садочок чи школа для дитини, та й розвинена інфраструктура загалом. Як відомо, у нашій країні з цим проблеми. Уже зараз існує велика проблема з дитячими садочками навіть у старих районах міста, що й казати про нові. Забудовникам на це відверто байдуже, усі вони сподіваються на існуючу інфраструктуру. Дивно, що садочки та школи часів СРСР - це нормально, але от будинки того ж віку підлягають зносу. Швидке втілення цього проекту могло б призвести до соціальної катастрофа, проте, влада трохи знизила обороти. Та не через недорозвинену інфраструктуру. Понад 70% квартир у “хрущовках” приватизовані, а отже доведеться руйнувати приватну власність людей.
Жителі з таким не згодні, соціальне питання загострюється, кількість аварійних будинків все збільшується, а інфраструктура так і залишається у незадовільному стані. Якщо міська рада не почне створювати проекти, які охоплюватимуть усі аспекти життя мешканців міста, то уже за декілька років Київ чекає соціальна катастрофа.
У Москві нещодавно почали масово зносити будинки 60-тих - 70-тих років. А що якщо така доля чекає й українські “хрущовки”?
Київ уже давно марить ідеєю знищити у місті залишки радянського режиму, а саме, так звані “хрущовки”. Ще за часів Миколи Азарова була висунута ідея зносити старі будівлі, та замінювати їх новими багатоповерхівками. Тоді консервативні мешканці чітко визначили свою позицію - вони категорично проти, адже ніякої довіри до держави нема. Підселятись до родичів чи орендувати квартиру на час будівництва мало хто хоче, тим паче, що гарантій мати нове житло - зовсім ніяких. Міська влада також не дуже горіла бажанням щось змінювати - грошей, як завжди, немає, та й брати на себе таку відповідальність не дуже і хотілось. Тоді проект так і не був втілений у життя.
Проте, зараз про ідею зносу старого житла знову заговорили. План такий - знести “хрущовки”, що вже відслужили своє (лише у Києві їх більше 3000), а на їх місці побудувати нове житло. Схема реалізації проекту проста - влада міста пропонує забудовникам ділянку для зведення будинку, а замовник, в свою чергу, будує цей будинок. Очевидно, що нова висотка повинна стояти на місці старої “хрущовки”. По ідеї, забудовник має поселити у свій новозведений дім усіх мешканців старого, а квартири, що залишаться вільними, зможе продати. Логічно, що набагато вигідніше будувати високі багатоквартирні будинки. Це означає, що на одному невеликому клаптику землі поселиться більше 100 нових сімей. Кожній з цих родин потрібен буде садочок чи школа для дитини, та й розвинена інфраструктура загалом. Як відомо, у нашій країні з цим проблеми. Уже зараз існує велика проблема з дитячими садочками навіть у старих районах міста, що й казати про нові. Забудовникам на це відверто байдуже, усі вони сподіваються на існуючу інфраструктуру. Дивно, що садочки та школи часів СРСР - це нормально, але от будинки того ж віку підлягають зносу. Швидке втілення цього проекту могло б призвести до соціальної катастрофа, проте, влада трохи знизила обороти. Та не через недорозвинену інфраструктуру. Понад 70% квартир у “хрущовках” приватизовані, а отже доведеться руйнувати приватну власність людей.
Жителі з таким не згодні, соціальне питання загострюється, кількість аварійних будинків все збільшується, а інфраструктура так і залишається у незадовільному стані. Якщо міська рада не почне створювати проекти, які охоплюватимуть усі аспекти життя мешканців міста, то уже за декілька років Київ чекає соціальна катастрофа.
" data-counter="" data-lang="uk" data-image="//.inhata.com/img/news/0wiqp42znte.jpg">